Прорив у медицині? Українці придумали, як прискорити клінічні випробування ліків

Українські інженери розробили концепт цифрової платформи, яка може істотно скоротити час клінічних випробувань нових лікарських препаратів.

У 1954 році німецька фармацевтична компанія Chemie Grünenthal розробила препарат проти судом, який назвали «Талідомід». В процесі випробувань виявили його снодійний та седативний ефект, тому вирішили випустити як заспокійливе. У 50−60 роки клінічні дослідження (КД) були необов’язковими і не регулювалися ні нормативами, ні законами. Тоді вважали, що ліки безпечні, якщо успішно випробувані на лабораторних щурах і мишах.

Чи потрібно тестувати препарат на людях і як це робити, вирішували самі фармкомпанії. Grünenthal перевірили дію талідоміду всього на декількох добровольцях, у них не проявилися його побічні дії. І в 1956 році німецька влада схвалила «Талідомід», зокрема й для вагітних. Вагітним жінкам його масово прописували ще і від токсикозу і безсоння.

До 1960 року ліки продавали під 37 різними назвами в 46 країнах, у жодній з них препарат додатково не досліджували. При цьому популярність «чудо-засобу» від тривог вражала: попит поступався хіба що сучасному аспірину. В результаті 40 тисяч осіб, які приймали Талідомід, отримали ураження периферичних нервів, а понад 12 тисяч дітей народилися з важкими дефектами кінцівок, вух і очей. Половина з них померли, половина — залишилися інвалідами.

Талідомідна катастрофа стала точкою неповернення. Стало очевидним, що комплексне і системне тестування реакцій людини необхідне для порятунку тисяч життів. Відразу після цієї трагедії розробили міжнародні протоколи КД і зробили їх обов’язковими для всіх фармкомпаній світу.

Більше 60-ти років КД залишаються єдиним способом визначити ефективність і безпеку нових ліків або відкрити інші терапевтичні властивості існуючих. Оскільки, наприклад, процес того, як ліки потрапляють у кров, розподіляються в організмі і виводяться з нього, у людини відрізняється від усіх видів тварин, навіть від приматів.

Важливо, що клінічні дослідження проводять тільки після доклінічних випробувань, тобто тестів на біологічних моделях (іn vitro) та тварин (іn vivo). Також КД повинні схвалити етичний комітет і орган охорони здоров’я тієї країни, де планується дослідження.

Основні проблеми клінічних досліджень

Мета клінічного дослідження — перевірити всі побічні дії та імунну відповідь тієї чи іншої речовини. Їх проводять за затвердженим планом — протоколом. Випробування складаються з чотирьох фаз. Перші три проходять до схвалення препарату відповідним органом, а останню проводять після цього.

Останній етап називають постмаркетинговим або післяреєстраційним, а його мета — додаткове вивчення відмінностей нових ліків від конкретної фармгрупи і додаткова перевірка властивостей. Наприклад, реакції з іншими таблетками або їжею. За її результатами безпечність і дію ліків можуть переглянути.

На першому етапі КД препарат тестують на 20−100 здорових добровольцях, на другому — на кількох сотнях людей із захворюваннями, а наймасштабніша — третя фаза. У ній беруть участь тисячі пацієнтів з конкретними захворюваннями, на які спрямований препарат, часто з різних країн. Саме цей етап КД найчастіше проводять в Україні.

При цьому менше 30% з усіх ініційованих досліджень доходять до 3 фази і менше 15% отримують схвалення і вихід на ринок. Чому так?

По-перше — це довго. Вивчення того, як новий препарат діє на людину, займає в середньому від 6−7 років. Тільки 3 фаза триває близько 3 років. А від моменту початку тестування ліки в клітині до повноцінного виходу його на ринок проходить 10−12 років.

По-друге — це дорого. У США підрахували, що середня вартість 1−3 фаз клінічних випробувань в терапевтичних сферах становить близько 4, 13 і 20 мільйонів доларів. Дослідження потенційно нових ліків, схвалених Управлінням харчових продуктів і медикаментів (FDA) в середньому складають 41 117 доларів на пацієнта.

По-третє, складно залучати пацієнтів, збирати і обробляти дані. Останні впливають на точність і ефективність КД. При розбіжності даних, різних реакціях, порушеннях протоколу КД, препарат не схвалять і дослідження потрібно починати спочатку.

Що придумали українські інженери і як це може змінити світову фармацевтику

Команда українських інженерів компанії GlobalLogic у Харкові придумала як скоротити час КД, зробивши їх більш точними. Вони розробили концепт платформи, яка працює як єдина екосистема КД. До неї можна швидко і недорого підключити програми, пристрої і застосунки для обробки даних дослідження. Система забезпечує миттєвий зв’язок між усіма його учасниками: центром, пацієнтом, лікарем і спонсором.

Платформа включає таблетницю, яка контролює правильний прийом препарату. Бокс відкривається тільки тоді, коли випробовуваному потрібно випити таблетку і блокує доступ у будь-який інший час. Після цього передає інформацію дослідникам про те, хто, коли і які саме ліки прийняв. А спеціальний мобільний застосунок-помічник моніторить температуру тіла, пульс і тиск пацієнта для об’єктивного скринінгу реакцій на препарат. Система відразу передає інформацію лікарю, який відстежує дію препарату майже в реальному часі.

Важливо, що вся інформація про пацієнтів, і КД в цілому, зберігається в «приватному» хмарному сховищі, яке забезпечує шифрування і анонімізацію даних за останніми стандартами. Їх не зможуть ні вкрасти, ні втратити.

Платформу можна використовувати для клінічних випробувань будь-якого масштабу і на будь-якому етапі. Особливо вона ефективна на третій фазі, оскільки, передбачає участь близько трьох тисяч осіб з різних країн. Програма швидко збирає, аналізує і передає дані, що дозволяє моніторити і контролювати процес КІ практично онлайн. Система забезпечить дотримання протоколів і зафіксує будь-яке їх порушення. Адже часто самі випробовувані легковажно підходять до процесу експерименту: приймають препарат в неправильних дозах або збиваються з графіка. Все це впливає на результати дослідження і часто доводиться починати тривалий і дорогий процес спочатку.

Розробка вирішує навіть проблему пошуку випробовуваних, адже до 80% клінічних випробувань відкладаються через труднощі з набором пацієнтів. Інновація інженерів з Харкова забезпечить автоматичний електронний підбір учасників і їх контроль. Також допоможе вибрати потрібні медустанови для КД.

Цифрові технології в клінічних випробуваннях застосовують уже давно. Наприклад, такі цифрові рішення як електронна згода, електронний збір даних, і електронна оцінка клінічних результатів, допомагають в реєстрації і залученні пацієнтів з різних країн. А Deloitte називає штучний інтелект майбутнім КД.

Розробка українців дозволить об’єднувати технологічні рішення, зокрема й на основі ШІ в єдину екосистему. Вона зможе збирати, обробляти дані і контролювати виконання планів в одному місці. Це істотно скоротить час досліджень і витрати на них за рахунок швидкого отримання достовірних даних. Це в результаті зробить світову фармацевтику ефективнішою.

Джерело: nv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *